Субота, 24.02.2018, 02:24
Ми вітаємо Вас Гість | RSS




Запорізька філія Софіївської опорної ЗОШ І-ІІІст. 

Адреса:53140 с.Запорізьке вул. Постного 62 Софіївського району 

Дніпропетровської області

 

Головна » 2012 » Вересень » 29 » «Ще не вмерла України ні слава, ні воля…»
09:42
«Ще не вмерла України ні слава, ні воля…»

Сценарій до уроку

присвяченому  150 – річчу з дня написання вірша

«Ще не вмерла України ні слава, ні воля…» Павлом Чубинським.

 

Мета. Ознайомити дітей з історичним минулим України, виховувати гордість за свою державу, любов до рідної землі;

-показати учням красу та багатство української мови за допомогою народної творчості, творів письменників та поетів;

-викликати бажання, вивчати рідну мову, милуватися її красою, розвивати мовлення, уміння спостерігати, виховувати любов до рідної землі, свого народу, рідної мови.

 

Обладнання. Плакат з написаною темою, портрети П. Чубинського та М. Вербитського, національний прапор України, тризуб,гімн України.

 

1-й  ведучий. Доброго дня добродії! Вітаємо вас у нашій господі. Сьогодні 14 вересня 2012 рік. Що за дата?

 

2-й ведучий. Зачекай, усьому свій час. 24 серпня 1991 року було прийнято Акт про проголошення незалежності України. А 1 грудня  1991 року було проведено Всеукраїнський референдум, який підтвердив незалежність української держави. І сьогодні 14 вересня 2012 року ми зібралися тут для того,щоб провести єдиний урок патріотизму на тему: «Ще не вмерла України і слава,і воля…», і поговорити про державні символи,які характеризують український народ.

 

1-й ведучий. Сьогодні ми зібралися, щоб пригадати минуле, історію України, її героїв, та сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну українську мову.

Свято розпочинається піснею «Боже єдиний Україну храни».

Виходять учні

 

Ми розкажем про минуле,

Що вже мохом поросло,

Що нащадками забуте,

За водою попливло.

Ми розкажем, як на горах

Славний Київ наш постав,

Як він жив і розвивався,

Як столицею він став.

1-й ведучий. Кожна людина завжди з великою любов"ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. То родинне вогнище, маленька Батьківщина кожної людини, де живуть матуся, батько, бабуся, дідусь, сестричка, братики. І якщо скласти маленькі Батьківщини кожного з нас — вийде наша велика держава — Україна. Що ж таке Україна?

 2-й ведучий. Україна — рідний край — золота чарівна сторона, зеленю закосичена. Скільки ніжних, ласкавих слів придумали люди, щоб висловити свою любов до цього краю, до народу. В глибину століть сягає наша історія. А пізнати нам її допомагають мелодійні пісні і думи, барвисті коломийки, щедрівки, чарівний фантастичний світ казки.

1-й ведучий. Україна — це наша земля, рідний край, наша країна з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею і зрозуміло мудрими талановитими людьми.

Це велика держава і живуть у ній різні народи. Крім українців нашу землю заселяють люди інших національностей. Серед них: росіяни, білоруси, поляки, чехи, молдавани, євреї, румуни, греки та інші. Усі вони знайшли в нашому краї свою батьківщину, називають матір"ю соборну і суверенну Україну.

 

Пісня «Україна».

 1-й ведучий. Україна — це земля наших батьків, наших предків.

Багато століть назад (IV - VI ст). предки українського народу виступали під іменем антів. А ще їх називали слов"янами — це і українці, і росіяни, і бомари та інші народи, які мають спільні корені.

 

2-й ведучий. Саме слово «Україна» згадується вперше 1167 року в давньоруському літописі, а означає воно країну, край, де жили слов’яни. Слов"яни, які жили по Дніпру та в Києві називалися полянами, від чистих полів, ті, які мешкали в лісах, — древляни, біля річки Полони — полочани, по річці Буг — бужани. Жили вони племенами, вирішували спільно свої проблеми. До цього часу літописці відносять і історію міста Києва.

2-й ведучий. Україна — це історія народу, який ) протягом багатьох віків боровся за свою свободу і незалежність.

Це його славетні лицарі — Петро Сагайдачний, Іван Сірко, Богдан Хмельницький, Максим Залізняк, Іван Мазепа, Олекса Довбуш, Устим Кармелюк, та багато-багато інших, які віддали своє життя за щастя народу. Це й такі відомі всьому світу діячі української культури: Т Г. Шевченко, Леся Українка, Микола Костомаров, Марія Заньковецька, Микола Грушевський та багато інших.

 1-й ведучий. Нашу землю, рідну домівку, Україну ми повинні берегти і любити.

 

Пісня « Реве та стогне Дніпр широкий »

 2-й ведучий. Ми з гордістю та радістю можемо заявити всьому світові, що засяяла веселка над нашою землею, нашою державою — Україна здобула волю і незалежність.

Перед світом постала з давньою історією, оригінальною духовною культурою, працьовитими, миролюбивими людьми.

Тут наші державні корені, тут наша земля, яка дала нам горде ім"я — українці.

 1-й ведучий. У кожної держави є державні націо1-нальні символи. У нас також є державні символи — це гімн, прапор, герб.

Ще в період родоплемінного ладу східні слов"яни на території України вживали символічні знаки. Ними відрізнявся один рід від другого, одне плем"я від іншого. Найвидатнішим із знаків, який дійшов до наших днів і став символом нашої держави — є тризуб. Важко визначити точно коли його придумали люди. На землях Центральної України тризуб відомий з VI-VIII ст. Цей знак можна зустріти серед археологічних знахідок у Полтавщині, Київщині.

 У Київській Русі тризуб стає великокнязівським знаком.

 Де ж його зображали?

2-й ведучий. Його зображення вперше відоме з печатки Святослава Ігоровича де чітко вирізняється знаку вигляді літери «Ш». Згодом він карбується на срібних монетах великого князя Київського Воло­димира Святославовича. Та не тільки на монетах використовується цей знак. Тризуб можна зустріти на цеглі підмурків Десятинної церкви у Києві, на плитах Успенської церкви у Володимирі-Волинсь­кому (II половині XI ст).

Отже, тризуб з"являється на монетах Русі, на будівлях і стає князівським знаком, добре знаним і за її межами. Його разом із владою успадковують на престолі. Тризуб часто зустрічається на варязьких мечах, тих воїнів, які були на службі в Київських князів. Знайшли його і в гербі Анни Ярославни, доньки Ярослава Мудрого, королеви Франції. Цим знаком володарі руських земель скріплювали договори з іншими країнами, він стояв на поясах княжих дружинників.

 Яке значення вкладалося в тризуб?

 1-й ведучий. Єдиної відповіді на це запитання серед істориків немає. Існує понад сорок версій, що пояснюють походження тризуба.

 

Тризуб — це символ державної влади;

— це голуб Святого Духа;

— лук зі стрілою;

— обожнення рибальського знаряддя;

— це стилізоване зображення сокола;

— символ булави.

У тризубі закладається глибокий смисл, який символізує триєдність, що трактовано християнством як єдність Бога-Батька, Бага-Сина, Бога-Духа Святого. Популярною є версія про те, що тризуб це уособлення трьох природних стихій — повітря, води і землі, а також це зображення атакуючого сокола.

Але вчені сходяться в головному: він найбезпосереднішим чином пов"язаний з княжою особою і символізує її владу. Тут ніяких суперечок бути не може.

 

2-й ведучий. Зображення тризуба було поширене на всіх землях Русі протягом багатьох століть. Він постійно був уживаний в побуті українців. Зокрема була традиція малювати його на стінах або дверях чи воротах під час релігійного свята — Водохреща; віра в його силу є для людини спасіння від гріхів і зла, рятунок від небезпек.

 1-й ведучий. Тризуб повертається на наші землі після проголошення Центральною Радою Української Національної Республіки. Було це в листопаді 1917 року. Художник Василь Кричевський підготував проект герба з тризубом на ньому, який було затверджено в березні 1918 року.

Символ князівської влади Київської Русі з"являється на печатках і ділових паперах молодої Української держави — її законної спадкоємиці. ->

22 січня 1919 року об"єдналися Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка. Герб УНР став загальнодержавним гербом. На сьогоднішній день оголошено конкурс на кращий герб для молодої України. Багато художників працюють. І ми сподіваємося, що найближчим часом герб затвердять.

2-й ведучий. Другий національний символ українців – синьо-жовте знамень. Яке теж без жодних на те підстав кілька десятків років називався у нас націоналістичним і суворо заборонявся. Прапори, як сигнальні засоби з"явилися дуже давно, а точніше в далекі античні часи. Деякі вчені вважають, що спочатку вони були одноколірні. А далі вже з"явилися різні поєдання барв.

На знаменах часто зображалися небесні світила, хрести, звірі, різні речі. А після прийняття християнства — святі — архангел Михаіл, Георгій Побідоносець, Миколай Чудотворець та інші.

 1-й ведучий. Прапороносцями в княжих дружинах були найкращі і найдужчі воїни, які високо над бойовими порядками здіймали знамено чи ставили його на узвишині й пильно охороняли, не даючи ворогові захопити чи повалити прапор.

2-й ведучий. Прапор в Україні зазнає особливого розвитку з виникненням Запорізької Січі. Кожен полк, сотня мали стяг. Особливо популярний на Січі був малиновий стяг із зображенням архангела Михаіла — небесного покровителя запорізької дружини. А поряд із малиновим зустрічаються жовті, зелені, сині з найрізноманітнішими зображеннями.

1-й ведучий. Відроджується воно аж у березні 1918 року, коли на засіданні Центральної Ради в Києві ухвалено Закон про державний прапор Української Народної Республіки. Щоправда спершу він був жовто-блакитний. Ці кольори символізували небо (синій) і житнє поле (жовтий), тобто мир.

Лише кілька літ цей символ повернувся до нас і гордо замайорів над українськими землями.

Конституцією України затверджено синьо-жовтий прапор державним прапором Української держави.

 

Учень.

Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля

Ще нам, браття українці,

Усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженьки,

Як роса на сонці,

Запануємо і ми, браття у своїй сторонці.

 

2-й ведучий. Це ті слова, та музика, які змушують кожного з нас підніматися при перших же акордах, з трепетом у душі слухати ту мелодію, яка віднаходить найпотаємніші струни, кличе до високого й світлого.

 1-й ведучий. Перша музична символіка нашого народу сягає часів Київської Русі.

Тоді роль державного гімну виконували бойові заклики та пісні, які створювали патріотичний настрій.

З тих часів поширювалися і пісні релігійного змісту. В них возвеличувалися Божа Матір, Господь, Святі.

 

2-й ведучий. У другій половині XIX ст. точніше 1862 р. у Києві з"являється вірш відомого етнографа Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Він був покладений на музику Михайлом Вербиць-ким і невдовзі став новим національним гімном.

 

(Біографія Чубинського)

 

1-й ведучий. Цей твір і сьогодні залишається найпопулярнішим українським національним гімном.

 

2-й ведучий. Національний гімн України — це урочиста пісня, яка існує уже більше століття.

Жодному іншому творові української літератури не судилася така велична і трагічна доля.

Трагічна, бо понад століття пісня-гімн переслідувалася, заборонялася, а велична — бо не вбили.

 

Звучить гімн «Ще не вмерла Україна»

 

1-й ведучий. Незалежна Україна сьогодні ти приходиш до нас крізь довгі роки забуття.

Крізь ті роки, під час яких, ми втрачали свою національну самобутність, економічну самостійність та духовну самовизначенність.

 

2-й ведучий. Україно! Сьогодні ми поспішаємо на зустріч тобі і з радісним болем в серці відчуваємо, як у маленькому вирі життя надійно стаємо ногами на тверду основу дідівських традицій.


1-й ведучий. Україна велика і простора. Розташована вона у Східній Європі. Простяглася від Карпатських гір до синього Дону. З півдня наші землі омиваються Чорним та Азовським морями. На півночі сусідом України є Білорусь, на сході — Російська Федерація, на заході наша держава межує з Румунією, Молдовою, Чехією, Словаччиною, Польщею, Угорщиною.

 

 

Переглядів: 1389 | Додав: xatakyw | Рейтинг: 0.0/0

Меню сайту
Форма входу
Пошук

Пошук
Наша емблема
Календар
«  Вересень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Погода
GISMETEO: Погода по г.Софиевка GISMETEO: Погода по г. Софиевка GISMETEO: Погода по г. Софиевка GISMETEO: Погода по г. Софиевка
Друзі сайту
НАШ РОЗКЛАД НА САЙТІ
(КОД  ШКОЛИ 2771)
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0