Субота, 23.09.2017, 20:23
Ми вітаємо Вас Гість | RSS




Запорізька філія Софіївської опорної ЗОШ І-ІІІст. 

Адреса:53140 с.Запорізьке вул. Постного 62 Софіївського району 

Дніпропетровської області

 

Головна » 2013 » Грудень » 22 » Історична подорож у часі
19:17
Історична подорож у часі
"Усе знесла й перемогла його любові сила. Того великого вогню і смерть не погасила"

1 ведуча. Перша половина XIX століття ознаменована в європейських літературах появою великих поетів, які відкривали нову епоху в духовному житті людства. В Англії, а згодом і в усій Євро¬пі володарем дум молодого покоління став буремний Д. Байрон. У Німеччині – світоосяжний Й. Гете. У Франції на повну силу лунав голос В. Гюго. У Росії це епоха Пушкіна – "сонця російської поезії" – та геніального юнака М. Лєрмонтова, який підхопив його пісню. Могут¬ній А. Міцкевич, а слідом за ним Ю. Словацький здо¬були широке визнання для нової польської літератури, в Угорщині таку саму роль відіграла полум'яна поезія Ш. Петефі.

2 ведучий. Поряд із цими велетнями духу по праву сто¬їть і великий український поет Тарас Шевченко, співець народної свободи, який у свій глухий час так сміливо й просто сказав у славетному "За¬повіті":
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сім’ї великій,
В сім'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом".

1 ведуча. Великі поети – вічні супутники свого народу і цілого людства. Таким вірним, благородним супутником на дорогах століть став для україн¬ців, для всіх братніх народів Тарас Шевченко – гордість і слава української нації.

Знову йдеш по землі од високої сивої кручі,
Тільки груди не палить ні гнів, ані сльози пекучі.
Одгриміло століття за ніччю, за орною млою,
Ожило твоє серце, повите людською хвалою.
Інші люди живуть, інші зорі палають, як в горні,
Ти розплющуєш очі, щоб бачити далі прозорні.
Інше поле колоситься, інші дороги і хати,
Простягаєш ти руки — народ свій великий обняти,
Той, що в давнім минулім конав кріпаком у неволі,
Той, що став як господар сьогодні на братньому полі (А. Малишко).

2 ведучий. У 2014 році Україна відзначатиме 200-річчя від дня народження Кобзаря.
2013-2014 навчальний рік розпочнеться уроком про світоча національної культури Тараса Григоровича Шевченка.

1 ведуча. "Він був сином мужика, і стає володарем в царстві духа.
Він був кріпаком, і став велетнем у царстві людської культури.
Він був самоуком, і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.

Десять літ він томився під вагою росій¬ської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій.
Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджувати¬муть його твори.
Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко" (Іван Франко).

Учень.
Над широким Дніпром у промінні блакить
І висока, і тиха могила.
В тій могилі співець незабутній лежить,
Що народу віддав свої сили,
Що народу віддав своє серце й пісні,
Свої мрії про зорі досвітні.
А навколо лани вдалині, вдалині
Розлетілись, як птиці блакитні.
Учень.
На могилу приносять розкішні вінки.
З пишних квітів садів України
Кароокі дівчата, стрункі юнаки, –
І всміхаються гори й долини,
І щасливий Дніпро зустрічає дідів,
І жінок – Батьківщини окрасу,
І гримить "Заповіту" безсмертного спів
На високій могилі Тараса.
Учень.
Кобзарем його ми звемо,
Так від роду і до роду.
Кожен вірш свій і поему
Він присвячував народу.
Учень.
Чисту матір і дитину
Він прославив серцем чистим,
Всю осяяв Україну
Поглядом він променистим.
2 ведучий. Нащадок прибалтійських баронів генерал і се¬натор В. Енгельгардт володів у різних губерніях Росії п'ятдесятьма тисячами кріпосних душ. 9 бе¬резня (25 лютого за тодішнім календарем) 1814 р. в нього на одну душу побільшало: в се¬лянській сім'ї Григорія та Катерини Шевченків народився син, охрещений Тарасом.
Благословенна хай буде година,
І тая хата, і село,
Що Україні принесло
З великих – найбільшого сина.

1 ведуча. Сталося це в селі Моринці, розташованому кілометрів за двісті від Києва. Через два роки сім'я переїхала в сусіднє село Кирилівку, що на¬лежало тому ж поміщикові.
В похилій хаті край села,
Над ставом чистим і прозорим
Життя Тарасику дала
Кріпачка – мати, вбита горем.
Переглядів: 448 | Додав: tharchenko | Рейтинг: 0.0/0

Меню сайту
Форма входу
Пошук

Пошук
Наша емблема
Календар
«  Грудень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Погода
GISMETEO: Погода по г.Софиевка GISMETEO: Погода по г. Софиевка GISMETEO: Погода по г. Софиевка GISMETEO: Погода по г. Софиевка
Друзі сайту
НАШ РОЗКЛАД НА САЙТІ
(КОД  ШКОЛИ 2771)
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0